Я зрозумів, чому провалював співбесіди при влаштуванні на роботу

Ви – найкращий кандидат на будь-яку посаду! Звідки я це знаю? Це ж написано у вашому резюме. Перечитайте ваше резюме ще раз. Ну ось! Переконалися? Там так і написано!

На перший погляд.

Резюме готове. Залишилося тільки підібрати правильний костюм.

Але реальність така, що дуже часто ми не можемо потрапити на ту роботу і на ту посаду, на яку ми претендуємо. Наше резюме написано ідеально. Начебто. Хтось навіть платить гроші фахівцям, щоб вони написали йому правильне резюме. Але на співбесідах кадровики (HR – head recruiter) нас все одно засовують в бік. Давайте спробуємо розібратися, чому так відбувається.

Рекрутер – фахівець з підбору персоналу, який є штатним співробітником кадрового агентства або відділу. Рекрутер виконує функцію посередника між шукачами і роботодавцями. На нашу рекрутер – це наймач голів.

– І сказав їм: “Ідіть за мною і я зроблю вас ловцями не риб, але людей” (Євангеліє від Марка 1 вірш 17)

Просто згадалася рядок з Писання. Але нехай вона буде епіграфом до цієї статті, мені здається, що вона як раз до речі. Справа все в тому, що яким би ідеальним кандидатом ви не були, успіх вашого працевлаштування залежить не тільки від вашої біографії, досвіду роботи і професіоналізму, але і від того, хто веде кожен етап співбесіди.

На першому етапі це, як правило, рекрутер (штатний або з кадрового агентства). Для простоти будемо називати його просто – кадровик. Так от в хорошій компанії у нього є свій особистий інтерес у прийнятті на роботу кращого кандидата. Кадровик у такій компанії сидить на різної мотивації. Наприклад, якщо він бере співробітника, який успішно проходить випробувальний термін і працює ще мінімум стільки-то місяців, то кадровик отримає премію в зарплату від найму такого співробітника. Або, якщо у вакантної посади є зарплатна “вилка”, наприклад від 40 до 60 тис. руб. , а кадровик найняв на цю посаду співробітника на зарплату 48,5 тис. руб. , то премію кадровику може кілька місяців йти % від різниці верхнього стелі зарплати закритої вакансії до затвердженої в трудовому договорі нового співробітника.

Логічно, що кадровик мотивований відібрати кращих з кращих і за меншу ЗП (зарплату). В крайньому випадку відбере кращих або гірших з найгірших з кращих.

На нижчі і не відповідальні посади, особливо у великі компанії, відбір може відбуватися і без участі у співбесіді безпосереднього керівника. Просто у випадку вашого успіху вас за фактом представлять перед оформленням. А випадок тут теж буде грати велику роль. На цьому етапі все буде залежати від думки кадровика. А саме: сподобатися йому той, хто перед ним, чи ні. Ви можете бути класним фахівцем або професіоналом, але перед вами може сидіти кадровик, який сам далеко не професіонал у своїй справі. Йому може не сподобатися що завгодно: ваше обличчя, зачіска, колір волосся, вид і колір одягу, запах вашого порфюма або його відсутність, ваша міміка, жести, форма нігтів або насторожуючий “невербальна поведінка”. Все, що завгодно. І нам на це рідко вдасться вплинути.

Анекдот на тему:

Сидять в кабінеті два кадровика: старий досвідчений і молодий фахівець. І молодий спеціаліст запитує старого: “Іван Іванич, а коли ми вже почнемо розбирати цю 10-сантиметрову стопку резюме? ” Старий кадровик встає, підходить до стопці резюме, бере з неї дві третини і мовчки по частинах запихає резюме в шредер. Молодий співробітник дивиться на це з офонаревшими очима і питає старого кадровика:

– Іван Іванич, а навіщо ви це зробили? ? ?

Старий відповідає:

– А навіщо нам невдахи?

Шредер – знищувач паперу.

Як я сам проколювався на цьому етапі співбесіди? Дуже просто. Я починав шмагати пургу про те, що мені цікава саме ця вакансія і саме в цій компанії, що я стрессовоустойчив, позитивно налаштований і маю інші життєві активності з тих, що чорним по білому написано в резюме. З шкідливих звичок тільки паління та інші позитивні якості ПРО СЕБЕ! Але не про майбутню роботу. Я не ставив питань про специфіку майбутньої роботи, про складнощі з якими зіткнуся і про те, що ВОНИ САМІ чекають від нового співробітника, які завдання потрібно буде ДОПОМОГТИ ЇМ ВИРІШИТИ в першу чергу. І мене не брали. Дуже часто після фрази “ми вам повідомимо про прийняте рішення” ніхто не те, щоб не дзвонив, навіть лист на e-mail не скидали.

Немає в світі більш ідеального людини, ніж ви, коли на співбесіді!

Спочатку я думав, що мене не брали з-за віку і малого досвіду роботи, адже мені тоді було трохи більше 20 років. А виявилося що ні, не за цим.

Нижче опишу випадок з особистої практики, коли я влаштовувався на роботу в дуже велику торгову компанію простим менеджером у відділ продажів. У цій компанії вже працював мій друг і він попередив, що інтерв’ю проводить сам керівник відділу кадрів, і, судячи по його манері ведення бесіди, людина з династії чекістів, не інакше ))) Дуже серйозний, дуже уважний до дрібниць. Скажу відразу, що моєї тактикою було не вписатися в один із шаблонів, до яких звик конкретний кадровик.

Я не став одягати на першу співбесіду костюм, краватка і інший не потрібний атрибут, я прийшов на співбесіду конкретно в цьому виді:

Коли мене запросили в кабінет я вирішив вести себе дуже спокійно і розслаблено. Я сидів, відкинувшись на спинку стільця і уважно слухав, що мені говорять про потенційну посади та інше. Я слухав хвилин 10, після чого вирішив взяти ініціативу в свої руки. Коротко і приблизно опишу подальший діалог з серйозним кадровиком.

– Скажіть чесно, вам напевно цікаво, чому я не став одягати на співбесіду сорочку, краватку і костюм?

– Так, це дуже не завжди. Всі молоді люди зазвичай приходять в діловому стилі одягу. Розкажіть, чому ви вирішили прийти в звичайному одязі?

– На вулиці літо і жарко, а дорога до вас мінімум 2 види транспорту. Не впевнений, що вам був би приємний культурно одягнений, але спітнілий співрозмовник. До того ж ви розглядаєте кандидата на вакансію менеджера з продажу, а не на керівника відділу. Вам мій костюм зараз ні до чого, вам же важливо, щоб я вмів продавати. Чи я помиляюся?

– Дуже цікавий підхід, не самий стандартний, але цікавий сам по собі. Видно, що ви дуже впевнено почуваєте себе і ведете себе так, це цікаве початок зустрічі. А чи є у вас закінчена вища освіта? Необхідність у його наявності вказана у вимогах до кандидата.

– Ні, у Вузі я вчився, але з-за того, що у Внз почалися неприємності, я диплом після 5-го курсу отримати не зміг. Довга і погана історія. Знову ж таки зауважу, що продавати буду я сам, а не мій диплом з Вузу. У мене є диплом з відзнакою про середньо-спеціальну освіту, але він теж не вміє продавати. А особисто у мене є навички і досвід роботи більше 2 років. Давайте, я продам вам вашу ручку?

– Знаєте, ніхто раніше сам не питав про продаж ручки ))) Але спробуйте. Ось, тримайте. Продавайте.

І я почав імпровізувати:

– Цікавий зразок, але вам не потрібна ця ручка. Навіть якщо я опишу всі її достоїнства, як товару, що вас це не зацікавить. Ви практичний і дуже впевнена у собі людина, це відчувається по вашому голосу і манерам. Ви знаєте собі ціну і ціну своєму часу. Вам не потрібна ручка за ціною 20 руб. Такий аксесуар більше підійде вашим співробітникам, вам не потрібна ручка, вам потрібно продовження вашого іміджу і статусу на кінці вашої руки. Кулькова ручка – вона для тих, кому потрібно писати. Ви багато не пишіть, ви частіше робите короткі записи і позначки. Вашу ручку ми відкладемо в сторону, вона не для вас. Я пропоную вам купити у мене ось цей предмет (і я дістаю з барсетки свою ручку Parker за 2500 руб. ). Це не ручка. Це вираз вашого я в одному предметі. Візьміть, спробуйте вона легко пише. (даю, бере, робить пробний розчерк) Легко писати, а значить легше думати, легше приймати правильні та виважені рішення. Поки вона у вас в руках, вас нічого не відволікає. Ви б взяли?

– Мабуть, що взяв би.

– От і чудово. Тоді давайте почнемо оформляти документи.

– Пробачте, які?

– Кадрові. Для влаштування на роботу.

– Я мав на увазі, що я взяв ручку, я не мав на увазі вас.

– А я вам хіба продавець не підходжу?

– Ви цілком підходите (сміється). Але давайте спочатку я вам детальніше про компанію розповім.

Бесіда затягнулася ще на годину. На наступний день був і другий етап співбесіди вже з керівником відділу. Це була жінка, тому на співбесіду з нею я приїхав уже в штанах, сорочці і краватці. Я відпрацював у цій компанії 2 роки і пішов, тому що переїхав пристойно далеко від роботи.

Терпіти не можу продавати ручки. Але я займався цим 4 роки на двох роботах

Чому мене тоді взяли? Напевно тому, що я був самим собою і ніким не прикидався. Я показав ключові навички комунікації, важливі для посади продавця. Адже не важливо, ви продасте цю нещасну ручку чи ні. Важливо те, як ви себе поведете, коли вам запропонують її продати. Тут головне взяти ситуацію в свої руки і продемонструвати навички, а не продати. А я сам пішов назустріч ситуації.

Коли я кілька років тому прийняв рішення йти з керівної посади з компанії, в якій відпрацював кілька років, я три місяці намагався знайти нову роботу. Чому так довго? Просив більшу зарплату? Ні, не таку велику. Але я за роки розслабився і втратив навички спілкування на співбесіді.

У підсумку я знайшов гарну, але складну керівну роботу. Як? Відправив резюме. Чергова компанія запросила мене на співбесіду. Я сидів і чекав початку в адміністратора. Чекав довго, хвилин 40 точно. Коли співробітниця відділу кадрів і мій майбутній вищестоящий керівник нарешті увійшли, я підвівся, потиснув йому руку і сказав:

– Добрий день. Будь ласка, сідайте. Давайте почнемо.

Після цього співбесіди мені призначали там ще два. Я їх теж пройшов, мене взяли на посаду. Через місяць роботи в курилці співробітниця кадрів зізналася, що мене вирішили взяти відразу після фрази “давайте почнемо”. Тому що шукали рішучого людини. Ось так виявляється теж буває.